Історична проза наших митців - це твори, які спонукають нас знати свою історію, думати про долю свого народу і своєї країни, вони виховують у нас почуття національної гідності, сприяють патріотичному духові сучасників.І обов’язково треба,щоб кожен знав свою історію, любив свою країну, бо, як говорить народна мудрість, без минулого не буде майбутнього.

Пантелеймон Куліш – це саме та людина, яка поважає,оцінює історію свого народу.І у своєму відомому творі «Чорна рада» він порушив важливі проблеми, які є актуальними й сьогодні: батьки і діти, кохання й подружнє життя, патріотизм і незалежність держави, ставлення влади до народу, народна мораль, добро і зло.
Цей роман - глибокий багатопроблемний твiр. Серед поставлених питань значне мiсце займає проблема героїзму, душевної чистоти у важкi для країни часи.
Це надзвичайно гостра боротьба за владу, боротьба за гетьманування пiсля смертi Б. Хмельницького. Кожен з персонажiв дiє за пiдказкою свого серця, несе певну iдею. Тiльки однi iдеї спрямованi на об'єднання нацiї, осягнення iнтересiв кожної людини i народу, а iншi - тiльки на власний iнтерес.

Одним із головних конфліктів твору, зображуючих наше життя, відношення верхів до долі батьківщини, бажання отримати якомога більше грошей.При цьому не переймаючись за те, хто буде володарювати.

               Гетьмануй над нами хто хоч - чи лицар,

               чи свинопас,- аби ми  полковниковали. 

Але основна проблема твору - це зіткнення верхів і низів, старшинських козаків і черні - запорожців, селян, ремісників.Вони представлені двома лідерами: Сомком та Брюховецьким.Сомко - мудрий державний діяч. Він мріє про самостійну Україну, де панували б лад, порядок і справедливість.

             Уже пора знати, що нема там добра, де нема правди. 

             Ні, нехай у мене всяке, нехай і міщанин, і посполитий, 

             і козак стоїть за своє право, 

             тоді буде на Вкраїні і правда, сила

Брюховецький же – це корисливий, зажерливий, підступний авантюрист та безчесна людина,що  давно загубила елементарну гідність і заради влади вдається до лукавства та обману.Але, коли його обирають гетьманом, він показує своє справжнє обличчя:

               Обдули ми дурне мужицтво, обдули міщан,

                обдули й старих дундуків.

Це говорить про те, що, на жаль, часто народ не бачить i не розумiє, що ним манiпулюють iншi могутнi, до певного часу прихованi, постатi.

Народ врешті прозріває,але залишається сам,бо нікому боронити його інтереси.Але колись вiн знову висуне ватажка, якому вдасться перебороти супротивникiв i довершити Сомкову справу.Але це станеться тільки тоді, як люди зрозуміють свої помилки і перестануть довіряти кожному,хто пообіцяє більше грошей та влади.Таким чином, зображуючи минуле, автор прагне збагнути і оцінити сучасне.Він хоче показати нам, що життя – це не тільки гроші,влада,а й присутність високих моральних цінностей та вміння їх застосовувати на добро іншим.